|

Table of contents

Транспортно-експедиторська діяльність є однією з найважливіших галузей економіки. Без них неможлива регулярна доставка товарів, постачання магазинів і заводів. Перевезення вантажів, особливо через кордони, завжди пов’язане з ризиком їх пошкодження. Які закони регулюють транспортні послуги та який режим відповідальності передбачив законодавець? Розглянемо правові аспекти відповідальності перевізника.

Де регулюється відповідальність перевізника?

Правила відповідальності за вантажі, що перевозяться, регулюються двома нормативно-правовими актами:

Закон від 15 листопада 1984 року „Про перевезення” (далі: Закон про перевезення), Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів від 19 травня 195 року (далі – Конвенція КДПВ). Національні положення будуть застосовуватися, якщо і місце отримання вантажу, і місце доставки знаходяться на території Республіки Польща. Закон застосовується до перевезень осіб і вантажів, що здійснюються за плату компетентними перевізниками (за винятком повітряного, морського та кінного транспорту).

Міжнародна конвенція, в свою чергу, стосується міжнародних перевезень. Відповідно до статті 1(1) Конвенції КДПГ, її положення застосовуються до (…) будь-якого договору дорожнього перевезення вантажу за наймом або за винагороду за допомогою транспортних засобів, незалежно від місця проживання і громадянства сторін, якщо місце прийняття вантажу до перевезення і місце, передбачене для доставки вантажу, відповідно до їх призначення за договором, знаходяться в двох різних країнах (…).

На практиці Конвенція КДПГ буде застосовуватися, наприклад, при перевезенні вантажів на популярних маршрутах Польща-Німеччина або Польща-Бельгія. Важливо, щоб хоча б одна сторона договору перевезення прийняла конвенцію.

Як трактувати поняття шкоди та обсяг відповідальності?

Поняття пошкодження в контексті перевезення вантажу слід розуміти як кількісний або якісний дефект, який зменшує вартість вантажу або робить неможливим його використання. Таким чином, це буде

  • втрата вантажу,
  • пошкодження вантажу,
  • втрата товару.
Крім того, національні та міжнародні нормативні акти доповнюють поняття пошкодження затримкою у перевезенні.

Стаття 65(1) Закону про транспорт вказує, що шкода повинна виникнути в період між прийняттям вантажу до перевезення і його доставкою. Пошкодження також визначається як затримка в доставці вантажу.

Конвенція КДПВ, з іншого боку, у статті 17 передбачає відповідальність перевізника за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що сталися між прийняттям вантажу та його доставкою, а також за затримку в доставці.

На перший погляд здається, що передумови для настання відповідальності за обома законами схожі. Для настання відповідальності перевізника повинні бути дотримані всі перелічені нижче передумови:

  • Hастання події, що спричиняє відповідальність (наприклад, затримка в доставці вантажу)
  • заподіяння шкоди (наприклад, часткове псування продуктів харчування, що перевозяться)
  • причинно-наслідковий зв’язок між подією та шкодою.
  • Обмеження відповідальності перевізника в національному законодавстві