Стягнення заборгованості – це організований правовий та позасудовий процес, метою якого є повернення боргу від боржника, незалежно від того, чи це фізична особа, чи компанія. В реаліях міжнародного економічного обігу все частіше трапляється, що в процесі стягнення беруть участь закордонні контрагенти – кредитори з України, Білорусі, Німеччини чи інших країн ЄС. Тому ключовим є проведення стягнення відповідно до польського законодавства, враховуючи міжнародні процедури, якщо цього вимагає ситуація. Стягнення охоплює весь процес повернення боргів – від першої вимоги про сплату, через переговори та укладення мирової угоди, до судового процесу та виконавчого провадження. У транскордонних справах можна скористатися інструментами європейського права, такими як Європейський платіжний наказ чи Європейський виконавчий лист. У разі міжнародних вимог, зокрема від суб’єктів з інших країн ЄС, важливо використовувати процедури, передбачені регламентами ЄС, які дозволяють отримати виконавчий лист, що діє на всій території Європейського Союзу.

Стягнення може проводитися у двох основних режимах:

  • Досудовий – ґрунтується на вимозі про сплату та переговорах з метою добровільного врегулювання зобов’язання;
  • Судово-виконавчий – включає стягнення вимог у суді, отримання виконавчого листа, а потім направлення справи до судового виконавця.

У польській правовій системі особливо важливо швидко вжити заходів, щоб уникнути закінчення терміну позовної давності. Терміни давності відрізняються залежно від виду зобов’язання і зазвичай становлять від 3 до 6 років (ст. 118 ЦК).

Ефективна стратегія стягнення заборгованості повинна враховувати:

  • характер і розмір заборгованості;
  • фінансовий стан боржника;
  • можливість забезпечення вимог;
  • можливий транскордонний характер справи.

Дії зі стягнення заборгованості повинні проводитися відповідно до норм цивільного права, цивільного процесуального права та регламентів ЄС, щоб забезпечити захист інтересів кредитора та дотримання прав боржника.

Як відбувається процес стягнення заборгованості в Польщі?

Процес стягнення заборгованості в Польщі включає кілька ключових етапів, кожен з яких може бути адаптований до конкретної ситуації кредитора та боржника. На практиці ці відмінності випливають, зокрема, з розміру боргу, виду зобов’язання (наприклад, рахунок-фактура, договір позики, невиконання контракту), правового статусу боржника (фізична особа, ТОВ, підприємницька діяльність) та його поведінки – чи співпрацює, уникає контакту, чи приховує майно.

Стандартний процес стягнення в Польщі поділяється на чотири основні етапи:

  1. Досудове стягнення Це перший крок у поверненні заборгованості. На цьому етапі вживаються заходи, спрямовані на добровільне врегулювання боргу боржником, без залучення суду. Це включає, зокрема:
  • вимоги про сплату (традиційні та електронні);
  • розмови та переговори;
  • укладення мирової угоди;
  • можливе внесення боржника до реєстру боргів (наприклад, BIG InfoMonitor). Метою є досягнення швидкого та найменш затратного рішення, особливо якщо кредитору залежить на подальшій співпраці з боржником або на збереженні конфіденційності справи.
  1. Судове стягнення Якщо боржник ухиляється від сплати, може виникнути необхідність звернутися до суду. Залежно від ситуації застосовуються різні режими провадження:
  • наказне провадження;
  • спрощене наказне провадження;
  • електронне наказне провадження (EPU). На цьому етапі готується позовна заява разом з документацією, що підтверджує наявність боргу. Отриманий платіжний наказ або судове рішення становить виконавчий лист, який дозволяє перейти до виконавчого провадження.
  1. Виконавче провадження (судовим виконавцем) Після отримання рішення суду, справа передається судовому виконавцю, який вживає заходів, спрямованих на примусове стягнення коштів. Заходи примусового виконання можуть включати:
  • накладення арешту на банківський рахунок;
  • накладення арешту на заробітну плату або інші виплати;
  • накладення арешту на рухоме та нерухоме майно;
  • продаж майна боржника з аукціону. Судовий виконавець діє на підставі положень Цивільного процесуального кодексу та Закону про судових виконавців та витрати на виконання.

Досудовий етап (до позову)

Першим кроком у поверненні заборгованості завжди повинні бути досудові заходи, особливо коли нам залежить на часі, обмеженні витрат та можливому збереженні ділових відносин з боржником. У багатьох випадках саме на цьому етапі вдається домогтися добровільної сплати зобов’язання, без необхідності залучення суду або судового виконавця. Цей етап включає не тільки контакт з боржником, але й аналіз його майнового стану, оцінку ризику та впровадження заходів правового та економічного тиску, таких як внесення до реєстрів боржників.

Пошук боржника та його майна

Перш ніж розпочинати будь-які переговори, необхідно встановити дані боржника, його правовий статус та майновий стан. Для цього ми використовуємо загальнодоступні та галузеві джерела інформації, такі як:

  • KRS – Krajowy Rejestr Sądowy, у разі комерційних компаній;
  • CEIDG – Centralna Ewidencja i Informacja o Działalności Gospodarczej, для фізичних осіб-підприємців;
  • база PESEL та адреси реєстрації (якщо доступні);
  • KRZ – Krajowy Rejestr Zadłużonych, що містить інформацію про процедури банкрутства та реструктуризації;
  • реєстри боргів: BIG InfoMonitor, KRD, ERIF, в яких можна перевірити, чи боржник є недобросовісним платником. Така розвідка дозволяє оцінити реальність повернення боргу та спланувати найефективнішу стратегію дій.

Досудові заходи

Після збору необхідної інформації про боржника можна приступати до власне досудових дій, які включають:

  • Вимогу про сплату – офіційний лист, що закликає боржника добровільно сплатити борг у визначений термін. Може містити попередження про правові наслідки.
  • Переговори та пропозиції мирової угоди – якщо боржник бажає співпрацювати, можливе укладення угоди, що передбачає сплату боргу частинами, зниження частини суми в обмін на швидку оплату або інші вигідні для кредитора забезпечення.
  • Внесення до реєстру боржників – внесення боргу до бюро економічної інформації (наприклад, BIG) є ефективним засобом тиску, який ускладнює боржнику отримання кредитів, лізингів чи укладення договорів з контрагентами.
  • Продаж боргу (цесія) – у деяких випадках можливий продаж боргу спеціалізованій організації, що дозволяє швидко повернути принаймні частину коштів без подальшого залучення до процесу стягнення.

Переваги досудового етапу

Досудові заходи мають багато переваг:

  • вони значно швидші, ніж судовий та виконавчий процес;
  • генерують нижчі витрати;
  • не вимагають залучення судового виконавця;
  • дозволяють зберегти відносини з контрагентом;
  • дозволяють більш гнучкі форми розрахунку;
  • часто завершуються поверненням боргу без необхідності подачі позову. На практиці, при добре проведеному досудовому етапі, багато справ не потребують подальших судових дій. Саме тому юридичні компанії, що спеціалізуються на стягненні заборгованості в Польщі, приділяють велику увагу цій фазі, розглядаючи її не як формальність, а як повноцінний та ефективний етап процесу повернення боргів.

Судове стягнення – стягнення вимог у суді

Коли спроби досудового повернення боргу зазнають невдачі, наступним кроком є звернення до суду. Хоча багато підприємців побоюються цього шляху через формалізм та витрати, добре підготовлений судовий процес може бути швидким, передбачуваним та ефективним – особливо якщо ми маємо справу з однозначною та задокументованою вимогою.

Судовий процес у Польщі – двоінстанційна система та шлях до Верховного Суду

Польська система стягнення вимог ґрунтується на принципі двоінстанційності. Це означає, що рішення суду першої інстанції не є остаточним – кожна зі сторін може оскаржити його. При платіжних наказах термін подання заперечень становить два тижні. Суд другої інстанції після розгляду справи може залишити в силі попереднє рішення, змінити його або скасувати та передати на повторний розгляд. Рішення суду другої інстанції є остаточним. У виняткових ситуаціях існує ще можливість подання касаційної скарги до Верховного Суду. Це стосується, зокрема, справ щодо майнових прав – у тому числі справ про сплату – в яких вартість предмета спору перевищує 50 000 злотих. Термін подання касаційної скарги становить два місяці з моменту вручення рішення з обґрунтуванням, а її підготовка вимагає участі професійного представника – адвоката чи юрисконсульта. Скарга може ґрунтуватися виключно на звинуваченнях у порушенні матеріального або процесуального права, які могли суттєво вплинути на результат справи. Неможливо посилатися виключно на невірну оцінку доказів. Верховний Суд приймає скаргу до розгляду лише у суворо визначених випадках, наприклад, коли справа стосується важливого правового питання, вимагає роз’яснення норм, що викликають розбіжності у судовій практиці, або коли провадження в нижчих інстанціях було недійсним. Якщо він визнає скаргу обґрунтованою, може скасувати оскаржуване рішення та передати справу на повторний розгляд або самостійно вирішити по суті. Тривалість судового процесу залежить від обраного режиму та складності справи. Платіжний наказ у наказному провадженні можна отримати навіть протягом двох місяців, однак повний процес, особливо з апеляцією, може тривати від кількох місяців до кількох років. З огляду на це, належна підготовка справи, вибір правильного режиму та професійне ведення провадження мають ключове значення для швидкого та ефективного повернення боргу.

Вибір відповідного режиму провадження

У польській правовій системі кредитор має на вибір кілька спрощених режимів стягнення заборгованості. Вибір залежить головним чином від виду справи, розміру боргу та наявних доказів.

  • Наказне провадження – це найчастіше застосовуваний режим у справах про сплату, особливо коли вимога є безспірною та добре задокументованою. Суд видає платіжний наказ без слухання, а боржник має 14 днів на подання заперечень.
    • Правова основа: ст. 4971 і наступні Цивільного процесуального кодексу (ЦПК).
  • Спрощене наказне провадження – цей режим є ще швидшим і вигіднішим для кредитора, але можливий лише тоді, коли ми маємо певні документи – наприклад, вексель, чек, визнання боргу боржником або підписану боржником рахунок-фактуру. У разі успішного подання заперечень справа передається до звичайного режиму розгляду.
    • Правова основа: ст. 4841 і наступні ЦПК.
  • Електронне наказне провадження (EPU) – дозволяє подати позов онлайн, не виходячи з дому. Це швидко, дешево та зручно – особливо при великій кількості подібних справ. На практиці EPU найкраще підходить для простих випадків, наприклад, неоплачених рахунків-фактур.
    • Правова основа: ст. 505[28] і наступні ЦПК.

Витрати на судовий процес та відшкодування витрат від боржника

Подання позову про сплату в Польщі пов’язане з необхідністю сплати судового збору, розмір якого залежить від вартості вимоги та режиму провадження.

  1. Збори у звичайному провадженні (на підставі ст. 13 Закону про судові витрати)
    • У справах про майнові права стягується збір:
      • фіксований – якщо вартість предмета спору (ВPS) знаходиться в одному з визначених діапазонів;
      • пропорційний – якщо WPS перевищує 20 000 злотих.
    • Ставки фіксованих зборів (ст. 13, п. 1):
      • до 500 злотих – збір становить 30 злотих;
      • понад 500 злотих до 1 500 злотих – 100 злотих;
      • понад 1 500 злотих до 4 000 злотих – 200 злотих;
      • понад 4 000 злотих до 7 500 злотих – 400 злотих;
      • понад 7 500 злотих до 10 000 злотих – 500 злотих;
      • понад 10 000 злотих до 15 000 злотих – 750 злотих;
      • понад 15 000 злотих до 20 000 злотих – 1 000 злотих.
    • Пропорційний збір (ст. 13, п. 2):
      • Для справ понад 20 000 злотих – збір становить 5% WPS, але не більше 200 000 злотих.
  2. Збори в електронному наказному провадженні (EPU)
    • В режимі EPU діє пільговий збір:
      • 1,25% вартості предмета спору;
      • але не менше 30 злотих. Це рівно одна четверта збору, що стягується у звичайному провадженні (пор. ст. 19, п. 2, пп. 2 Закону).
    • Приклад:
      • WPS = 8 000 злотих
      • у звичайному провадженні: збір 400 злотих (5%);
      • в EPU: збір 100 злотих (1,25%). Збір необхідно сплатити заздалегідь, без виклику суду, при поданні позову, а згідно зі ст. 95, п. 4, збір не стягується за скаргу на рішення судового референдаря та за апеляційну скаргу.

Відшкодування витрат від боржника

У разі виграшу справи суд стягує з боржника на користь кредитора відшкодування:

  • сплаченого судового збору;
  • витрат на представництво (відповідно до постанови Міністра юстиції);
  • можливих інших витрат, понесених у ході справи (наприклад, переклад, вручення, експертизи). Кредитор також може вимагати відшкодування відсотків за прострочення (ст. 481 §1 ЦК) та витрат на досудові заходи, наприклад, на вимогу про сплату, якщо вона була обґрунтованою та задокументованою.

Виконавче провадження – примусове стягнення боргу в Польщі

 Коли кредитор отримує остаточне судове рішення або інший виконавчий лист, а боржник все ще не сплачує борг, наступним кроком є звернення до виконавчого провадження. Це етап, на якому повернення боргу відбувається з використанням примусових засобів – за участю судового виконавця, який діє відповідно до Закону про судових виконавців та Цивільного процесуального кодексу.

Як діє судовий виконавець у Польщі?

Судовий виконавець – це державний службовець, який працює при районному суді. Його завдання – виконання судових рішень, тобто примусове стягнення заборгованості – як грошових, так і негрошових. Для початку виконавчого провадження кредитор повинен подати судовому виконавцю заяву про примусове виконання, до якої додається виконавчий лист (наприклад, остаточне рішення суду, забезпечене виконавчою печаткою).

Після отримання заяви судовий виконавець:

  • встановлює майно боржника (може використовувати бази даних ZUS, CEIDG, KRS, CEPiK, OGNIVO – банківська система);
  • вживає конкретні виконавчі дії;
  • складає протоколи та повідомляє сторони про хід провадження.

Судовий виконавець діє в межах, визначених кредитором у заяві – наприклад, може стягувати тільки із заробітної плати або з нерухомості, якщо це було вказано.

Засоби примусового виконання

У Польщі судовий виконавець може застосовувати різні засоби примусового виконання, залежно від виду майна, яким володіє боржник.

  1. Накладення арешту на банківський рахунок
    • Судовий виконавець може заарештувати банківські рахунки боржника – як приватні, так і фірмові. На практиці це один з найшвидших та найефективніших способів повернення боргу.
  2. Накладення арешту на заробітну плату
    • Боржник, що працює за трудовим договором, повинен враховувати відрахування із заробітної плати – згідно з правилами, не можна заарештувати всю зарплату. Розміри сум, вільних від відрахувань, встановлені законом (наразі це 3 499,50 злотих, якщо це не аліментний борг).
  3. Виконання з рухомого майна
    • Судовий виконавець може заарештувати цінні предмети, що належать боржнику – наприклад, автомобілі, побутову техніку, машини. Потім він може їх продати з публічного аукціону.
  4. Виконання з нерухомого майна
    • Це крайній захід – боржник може втратити будинок, квартиру або земельну ділянку. Виконання з нерухомого майна є складним і тривалим процесом, але часто необхідним при великих вимогах.
  5. Інші засоби
    • Судовий виконавець може також накласти арешт на вимоги боржника (наприклад, винагороду за надані послуги від його контрагентів), майнові права (наприклад, частки в компаніях), і навіть накладати арешт на майно для майбутнього аукціону.

Витрати на виконання – хто їх несе?

Виконавче провадження в Польщі пов’язане з певними витратами, які спочатку несе кредитор, подаючи заяву про початок провадження. Однак варто зазначити, що відповідно до ст. 770 Цивільного процесуального кодексу, боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору витрати, необхідні для цільового проведення виконавчого провадження.

  1. Хто платить спочатку?
    • На початку виконавчого провадження кредитор робить авансові платежі на покриття витрат на виконавчі дії (наприклад, листування, запити до реєстрів).
  2. У разі ефективного виконання
    • Судовий виконавець нараховує виконавчий збір безпосередньо з стягненої суми. Відповідно до нових правил, що діють з 2019 року:
      • Базовий збір становить 10% вартості стягнення, не менше 200 злотих для стягнення з банківського рахунку, заробітної плати, вимог чи соціальних виплат, та 300 злотих при стягненні з рухомого або нерухомого майна.
      • Пільгова ставка 3% застосовується, якщо боржник врегулював борг протягом місяця з моменту вручення повідомлення про початок виконавчого провадження, мінімальний збір у цьому випадку становить 150 злотих.
  3. У разі припинення виконавчого провадження
    • Якщо провадження припиняється за заявою кредитора, збір становить 5% вартості боргу, що залишився до стягнення. Якщо виконання зобов’язання або укладення угоди з кредитором відбулося після закінчення місяця з дня вручення боржнику повідомлення про початок виконавчого провадження, з нього стягується збір у розмірі 10% вартості боргу, що залишився до стягнення.
  4. Правила, що діють з 1 січня 2019 р.
    • Зміна правил виконавчого провадження була введена з набранням чинності Законом про виконавчі витрати. До 2019 року діяли інші ставки, в тому числі збір у розмірі 15% – але зараз стандартною є ставка 10% та діють пільгові знижки.

Транскордонне стягнення – повернення боргу в ЄС та за його межами

В економічному обігу все частіше трапляється, що контрагенти діють за межами Польщі. Для багатьох українських підприємців, що ведуть діяльність у Польщі, це означає необхідність стягнення заборгованості не лише від польських партнерів, а й від суб’єктів з інших країн Європейського Союзу чи з-за його меж. Транскордонне стягнення вимагає знання як польських процедур, так і правил, що діють у країні, де знаходиться боржник. Тому в нашій практиці ми поєднуємо інструменти права ЄС, міжнародні угоди та співпрацю з іноземними юридичними компаніями, щоб підвищити ефективність дій.

Європейський платіжний наказ (ENZ)

Європейський платіжний наказ є одним з найшвидших інструментів повернення грошей у транскордонних справах в межах Європейського Союзу. Він був введений Регламентом (ЄС) № 1896/2006 для полегшення стягнення грошових вимог у ситуаціях, коли кредитор і боржник мають місцезнаходження або проживання в різних країнах-членах. Процедурою можна скористатися, коли вимога є строковою, безспірною та випливає з чітко задокументованих обставин, наприклад, з рахунків-фактур, договорів купівлі-продажу чи надання послуг. Заява подається на офіційному бланку до суду в одній з країн-членів, а провадження ведеться здебільшого письмово. Якщо боржник не подасть заперечення протягом 30 днів з моменту вручення наказу, цей документ стає виконавчим в інших країнах ЄС (за винятком Данії) без необхідності проведення процедури визнання. Найбільшою перевагою ENZ є його швидкість та обмежені витрати – у багатьох випадках можна отримати виконавчий лист протягом кількох тижнів, що у класичному процесі могло б тривати місяцями.

Європейський виконавчий лист (ETE)

Європейський виконавчий лист, встановлений Регламентом (ЄС) № 805/2004, дозволяє виконувати судові рішення в інших країнах-членах без необхідності їх попереднього визнання. Він застосовується до безспірних вимог – наприклад, коли боржник чітко визнав зобов’язання або не подав заперечень у ході провадження. Процедура полягає в тому, що суд у країні, де було видано рішення, надає йому статус європейського виконавчого листа. Такий документ може бути безпосередньо направлений до органу виконавчого провадження в іншій країні ЄС. На практиці це означає економію часу та коштів, а кредитор може швидше приступити до таких дій, як арешт банківського рахунку чи майна боржника за кордоном.

Стягнення за межами ЄС (наприклад, Україна)

Повернення боргу від боржників за межами Європейського Союзу, зокрема в Україні, пов’язане з необхідністю застосування інших процедур та чіткого адаптування дій до місцевих правил. Ключовою правовою основою є угода між Польщею та Україною про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 1993 року. Згідно з нею, рішення, видані судами однієї з країн, можуть бути визнані та виконані в іншій, за умови виконання певних формальних вимог. На практиці цей процес може включати:

  • подання заяви до польського суду з проханням звернутися до українського суду для визнання та виконання рішення;
  • безпосередню співпрацю з юридичними компаніями, що діють на території України, які перебирають на себе ведення виконавчого провадження відповідно до місцевого законодавства;
  • використання додаткових механізмів, що випливають з міжнародних угод, сторонами яких є Польща та Україна. Такий підхід дозволяє кредитору зберегти повний контроль над процесом, одночасно адаптуючи дії до вимог двох правових систем. Незалежно від того, чи справа стосується повернення торговельних або приватних боргів, належна підготовка документації та вибір правильної процедури мають вирішальне значення для ефективності дій.

Чому варто скористатися допомогою юридичної компанії?

Стягнення заборгованості – як у Польщі, так і за кордоном – вимагає не лише знання права, а й практичного досвіду ведення справ різного ступеня складності. Самостійні дії кредитора часто закінчуються на етапі надсилання вимог про сплату або безрезультатних спроб контакту з боржником. Юридична компанія може значно підвищити шанси на швидке та ефективне повернення грошей, одночасно звільняючи клієнта від необхідності займатися формальностями. Професійне обслуговування означає підготовку та проведення всього процесу – від попереднього аналізу справи та встановлення майна боржника, через переговори та представництво в суді, до ведення виконавчого провадження або транскордонного стягнення. Завдяки знанню процедур можливий вибір режиму провадження, який буде найшвидшим та найбільш вигідним фінансово. Для українських підприємців та приватних осіб важливим плюсом є повне обслуговування українською мовою. Це означає, що вся інформація про справу, документи та правові пояснення надаються у зрозумілій формі, що усуває ризик неправильної інтерпретації норм чи пропущення важливих термінів. У багатьох випадках є можливість стягнення з боржника витрат на провадження, включаючи судові збори та витрати на представництво, що робить фактичне фінансове навантаження на кредитора мінімальним.

Практичні приклади ефективного стягнення в Польщі та ЄС

Теорія та процедури важливі, але лише реальні приклади найкраще показують, як на практиці діє ефективне стягнення.

  • Case study – Польща
    • Підприємець з транспортної галузі з Мазовецького воєводства протягом кількох місяців безрезультатно намагався стягнути борг від контрагента з іншої частини країни. Заборгованість перевищувала 120 000 злотих, а боржник уникав контакту. Після аналізу справи було встановлено, що він володіє активами у вигляді нерухомості та транспортних засобів. Надіслана нами вимога про сплату з попередженням про передачу справи до суду призвела до того, що протягом 10 днів було підписано мирову угоду та встановлено графік погашення, якого боржник дотримався. Завдяки цьому кредитор уникнув витратного та тривалого процесу.
  • Case study – Європейський Союз
    • Торгова компанія з Кракова продала товар контрагенту з Німеччини, який після доставки перестав відповідати на дзвінки та електронні листи. Сума боргу становила еквівалент 15 000 євро. У цій ситуації було використано процедуру Європейського платіжного наказу (ENZ). Документ був виданий судом у Польщі, а оскільки боржник не подав заперечень, наказ став виконавчим листом у Німеччині. Завдяки співпраці з німецьким судовим виконавцем, банківські рахунки боржника були заарештовані, а кредитор повернув всю заборгованість разом з відсотками та витратами.

Правові основи стягнення заборгованості

Стягнення заборгованості в Польщі ґрунтується на низці правових актів, що регулюють окремі етапи провадження – від моменту виникнення зобов’язання, через судовий процес, до виконавчого провадження. Основні правові акти в Польщі:

  • Цивільний кодекс – регулює, зокрема, виникнення зобов’язань (ст. 353 і далі), принципи їх виконання, відсотки за прострочення (ст. 481 ЦК) та відповідальність боржника.
  • Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) – визначає режими стягнення вимог у суді, включаючи наказне провадження, спрощене наказне провадження та електронне наказне провадження (EPU).
  • Закон про судових виконавців – регулює організацію та принципи роботи судових виконавців, їхні повноваження та обов’язки в ході виконання.
  • Закон про виконавчі витрати – визначає розмір виконавчих зборів та принципи їх розрахунку між кредитором і боржником.

Правові основи в Європейському Союзі:

  • Регламент (ЄС) № 1896/2006 – що встановлює процедуру Європейського платіжного наказу (ENZ).
  • Регламент (ЄС) № 805/2004 – що запроваджує Європейський виконавчий лист (ETE) для безспірних вимог.
  • Регламент (ЄС) № 1215/2012 (Брюссель I bis) – що регулює юрисдикцію, визнання та виконання рішень у цивільних та комерційних справах у ЄС.

Знання цих правил дозволяє точно вибрати процедуру для конкретної ситуації – так, щоб повернення боргу було якомога швидшим, ефективним та економічно обґрунтованим.

RPMS юридична фірма

Staniszewski & Partners

ul. Mickiewicza 22/8
60-836 Познань